Американська благодійна організація Child’s Play постачає терапевтичні ігри і технології безпосередньо до дитячих лікарень, щоби покращити життя пацієнтів за допомоги гри.
Child’s Play з’явилася у 2003 році, коли Майк Крахулік (Mike Krahulik) та Джеррі Холкінс (Jerry Holkins) з Penny Arcade забажали змінити негативне ставлення ЗМІ до відеоігор та геймерів. Вони закликали своїх прихильників підтримати дитячу лікарню Сіетла за допомоги списку бажань на Amazon. Менш ніж за місяць, вони зібрали понад 250 000 доларів готівкою та іграшками. Сьогодні Child’s Play допомагають більш ніж 190 мережевим лікарням у 14 країнах, а пожертви спрямовуються далеко за межі ігор і технологій.
У 2015 році Child’s Play випустили посібник з терапевтичних відеоігор, за допомогою якого фахівці можуть обрати для дитини ігри в залежності від симптомів (біль, сум, нудьга, тривожність, гіперактивність чи когнітивні порушення). Наприклад, якщо уявити дитину, якій у лікарні сумно і нудно, і яка має з собою тільки смартфон на Android, посібник порадить наступні ігри.
У 2017 році Child’s Play профінансували роботу перших спеціалістів з педіатричних ігор та технологій (Pediatric Gaming and Technology Specialists) у дитячих лікарнях. Це нова кар’єрна сфера, що залучає до лікарень експертів, які самі є віддані іграм, відповідають за терапевтичний геймінг та інтеграцію технологій, підтримують ігрові системи та грають з дітьми, щоби покращити їхнє перебування в лікарні.
Такі фахівці допомагають дітям отримати новий досвід завдяки 3D-друку, віртуальним візитам знаменитостей, робототехніці Lego. Вони використовують віртуальну та доповнену реальність і традиційні ігри для того, щоби підняти пацієнтів із ліжка і змусити рухатися щодня. А віртуальна та доповнена реальність також стають інструментами для зменшення тривожності та відволікання під час легких та помірно болісних процедур.
Ось кілька прикладів технологій, які Child’s Play допомагає впроваджувати в дитячі лікарні.
No Fear MRI (МРТ без страху). Гучний МРТ, який може викликати клаустрофобію, часом настільки лякає дитину, що для обстеження потрібно застосовувати седацію. Тоді як в No Fear MRI використовують VR-гарнітури з “тренувальною” симуляцією МРТ та MRI Goggles — окуляри, в яких дитина може дивитися розважальний контент під час МРТ.
Ohmni Robot. Це робот, яким пацієнти можуть керувати зі свого лікарняного ліжка, наприклад, для відвідування шкільних випускних вечорів або екскурсій з класом.
Draw Alive — інтерактивний інструмент, що додає активності, творчості та веселощів дітям у лікарні. Діти разом створюють тематичні малюнки та поміщають їх під інтерактивний сканер, а десь за три секунди їхні творіння оживають на великому інтерактивному екрані у фантастичному світі.
Тревіс Еріксен (Travis Eriksen), виконавчий директор Child’s PlayTM, відповів на запитання HealGameUkraine.
Почувши “відеоігри для дітей в лікарнях” дехто може уявити собі дитину, яка лежить у палаті на самоті та грає…. І на тому все. Хоча для дитини це вже може мати велике значення! Але ви також інтегруєте ігри у процедури та терапію. Мене вразили No Fear MRI, Ohmni Robot, VR-ігри, які допомагають створити діти, та інші речі, які ви робите. У чому ви бачите власну місію?
Наша місія полягає у тому, щоб допомогти впровадити ігри та технології в дитячі лікарні по всьому світу, а також навчити фахівців, які піклуються про дітей, більш цілеспрямовано використовувати ігри та технології у лікуванні.
Розкажіть, будь ласка, про таку інновацію, як спеціалісти з дитячих ігор та технологій. Для 6-річного мене було б фантастичним дізнатися, що у лікарні є спеціальна людина, яка відповідає за те, щоб я міг грати в Lego та відеоігри.
Спеціалісти з питань дитячого життя (Child Life Specialist — спеціально підготовлені медичні працівники в американських лікарнях — прим. авт.) та ігрові терапевти (Play Therapists) часто є тими, хто відповідає за управління та обслуговування ігрових систем у дитячих лікарнях. І це не те, чому їх навчали. Їхнє завдання — допомогти дітям усвідомити свій діагноз (залежно від їхнього віку), готувати до лікувальних процедур, допомагати не відставати в навчанні та вести нормальне життя, надаючи дітям можливість грати. Саме на цьому етапі до цих фахівців потрапляють відеоігри і технології, бо більше нікому керувати “ігровими” системами.
Ми побачили потребу у особливій посаді в лікарні. У фахівцях, які б не лише могли обслуговувати системи, але й були б рушійною силою у використанні відеоігор і технологій під час процедур, і в інтеграції нових технологій, — таких як віртуальна реальність чи 3D-друк, і були б віддані відеоіграм і технологіям. Ми почали надавати гранти для фінансування цих посад у 2017 році і на сьогодні (березень 2024 року — прим. авт.) профінансували майже 50.
Доктор Роберт Райс в своїй чудовій книзі “Відеоігри у психотерапії” пише, що пацієнтам для більш швидкого одужання важливо розуміти, як саме працює їх лікування. Він пише про те, як відеоігри можуть допомогти в цьому. Яскравим прикладом є гра RE:mission від HopeLab, яка допомагає дітям, хворим на рак, зрозуміти, як працює хіміотерапія. Чи використовуєте ви відеоігри та гейміфікацію для подібних цілей і як саме?
Хоча RE:Mission є чудовим прикладом гри, яку спеціально розроблено для медичних цілей, наш посібник з терапевтичних відеоігор базується на легкодоступних комерційних іграх. Ми профінансували посаду розробника ігор у Дитячій лікарні Колорадо (Children’s Colorado), і там вони розробили три VR-ігри спеціально для використання в лікарні.
На жаль, через російську війну, в Україні все більше дітей з фізичною інвалідністю і травами, що потребують лікування та реабілітації. Тому для мене важливо запитати, як ви підтримуєте таких дітей?
Ми глибоко віримо в силу гри і в те, що вона є важливим інструментом зцілення для дітей, які пережили травми або вчаться жити з фізичною інвалідністю.
Ми знаємо, що гра допомагає дітям рости і вчитися, і що підтримка ігор в лікарнях має вирішальне значення не тільки для процесу одужання, але й для того, щоби дитина чулася як дитина, і щоб лікарня здавалася менш страшною. Відеоігри дають можливість відповідати на виклики у безпеці, де діти можуть бути героями та створювати власні моменти успіху (перемогти боса, здолати рівень чи розв’язати головоломку).
Поширені аргументи проти відеоігор: “вони можуть зробити дітей самотніми та асоціальними” або ж “агресивними”. Деякі батьки та лікарі не вважають відеоігри здоровим дозвіллям. А що ви думаєте про це?
Відповідно до нашого посібника “Терапевтичні відеоігри”, ігри можуть позитивно впливати на перебіг багатьох різних захворювань, з якими стикаються діти. Я вважаю, що батькам і вихователям важливо розумітися на рейтингах вікових обмежень для відеоігор і знати, скільки часу дитина проводить за відеоіграми. Але я не думаю, що ігри роблять дітей асоціальними або агресивними.
Як людина, яка працює з технологіями та роботами, яким ви бачите майбутнє?
Цей космос завжди рухається вперед. Цікаво спостерігати за тим, як за останні роки розвинулися такі речі, як роботи для телеконференцій. Тож діти можуть тепер керувати роботом, щоби відвідувати інших людей та місця, в які вони б не могли потрапити, перебуваючи в ізоляції в лікарні. Я очікую, що ці роботи стануть ще кращими в найближчі роки, і це дасть дітям більше можливостей пізнавати світ, не вставаючи з лікарняного ліжка.
Яку технологію (можливо, ще не існуючу) ви хотіли б бачити в кожній дитячій лікарні?
Більше за технології, я б хотів бачити у кожній лікарні Game Tech. Але без персоналу, що спеціально займається використанням, вивченням і дослідженням технологій, будь-яке нове впровадження може стати більш тягарем, аніж перевагою.
Я бачив відео про Desert Bus for Hope та Gamers Give Back®, — проєкти, які проводить Child’s Play щоби допомогти дітям, і бачив, наскільки ви всі захоплені власною справою. Можливо, ви можете поділитися особливою історією, пов’язаною з Child’s Play?
Існує багато історій про те, як ігри впливають на дітей у лікарнях, і для мене важливо чути про те, як ігрові технології, що ми фінансуємо, можуть допомогти: від використання віртуальної реальності як відволікаючого фактору під час процедур, щоб зменшити потребу в анестезії, до проведення “аркадного” дня, щоб заохотити дітей вийти з палат і грати у соціальному середовищі. І ці історії показують, який має вплив наявність в лікарні людини, яка займається іграми і технологіями. І я щиро сподіваюся, що одного дня така посада з’явиться в кожній лікарні.
